Міністерство охорони здоров’я не стало тягнути кота за хвіст, і вже 1 листопада роздало акцепти по тендеру на придбання автомобілів швидкої допомоги на загальну суму 859,96 млн грн. Хоча ще у понеділок 28 жовтня, коли відбулось розкриття пропозицій, у МОЗі заявляли, що будуть порпатись із перевіркою документів усі відведені законом два тижні. Однак тендерний комітет вправився набагато швидше, і пізно ввечері у п’ятницю акцепт з’явився у «Віснику держзакупівель».
Головна новина – більшу частину підрядів на загальну суму 713,68 млн грн. отримало ПАТ «НВО «Практика», якому ще до тендеру пророкували перемогу деякі нардепи від «Батьківщини».
Вони обурювались тим, що тендер підлаштовано під цю компанію, а вона взагалі не виробляє таких авто. Нібито «Практика» мала купити їх у офіційного імпортера автомобілів Peugeot Boxer – компанії «ВіДі авеню», а вже потім нафарширувати їх медичним «обладнанням китайського виробництва сумнівної якості».
Загалом бютівці вважали, що МОЗ переплатить за все це щастя близько 200 млн грн. з виділених на закупівлю 922 млн грн., відтак 13 нардепів ще до тендеру накатали звернення до Генпрокуратури та СБУ з вимогою не допустити розтрати коштів державного бюджету.
Мільярдний тендер – справді ласий шматок для будь-якого бізнесмена та чиновника. Тому немає жодних сумнівів, що історія з закупівлею «швидких» тягнутиметься ще довго і у ній будуть з’являтись все нові й нові подробиці, звинувачення та викриття. А поки що – про подробиці тендеру з офіційних документів.
Чия це тема?
Публічним спікером цієї закупівлі була безпосередньо міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова. Вона ще у лютому повідомила про намір отримати з державного бюджету 1 млрд грн. на закупівлю «швидких».
Далі все у неї пішло як по маслу. Верховна Рада швиденько прийняла необхідні зміни до закону про держбюджет, і вже у липні президент Віктор Янукович підписав документ, що зобов’язав уряд Миколи Азарова понишпорити по закапелкам і знайти 922 млн грн.
Важливо: якщо гроші на розпил і були зашиті у ціну «швидких», то це відбулось до тендеру – саме на етапі прийняття бюджетних змін. Тобто ще на етапі погоджень загальної суми між МОЗом, урядом та президентом.
Скільки переплатили за «швидкі»?
Ми не експерти з питань медичного устаткування, тому можемо орієнтуватись виключно на цінові пропозиції від учасників тендеру. А тут очевидно, що МОЗ могло купити автівки дешевше. Однак чомусь цього не зробило.
Тут треба докладно пояснити механіку цієї закупівлі.
МОЗ купувало не просто півтори тисячі «швидких», а автомобілі з різним укомплектуванням. Відтак на тендері було десять лотів із різною кількістю різного типу авто, вартість яких між собою різнилась майже удвічі.
По одному з лотів закупівлю відмінили, бо було відхилено заявку одного з учасників і залишився лише один конкурент. У цьому випадку відкриті торги відміняються і має бути оголошено новий тендер.
Але якщо вартість єдиної пропозиції по цьому лоту додати до загальної ціни реалізованих акцептів з інших дев’яти лотів, то загальна вартість усього тендеру склала б 914 млн грн. Тобто всього на 8 млн грн. менше виділеної з держбюджету суми. І економія від проведення відкритих торгів склала б менше 1%. А така «економія» у «Наших Грошей» завжди викликає гірку посмішку.
З іншого боку на усі лоти тендеру подавало заявку ТОВ «Сіті транспорт груп» Ігоря Чуркіна (цій фірмі належить бренд «ЛАЗ»). Сумарна вартість заявки «Сіті транспорт груп» становила 896 млн грн. Тобто на 26 млн грн. дешевше від виділеної з бюджету суми. Вистачило б на пенсію якомусь райцентру.
Однак з невідомих причин жодна пропозиція від Чуркіна не пройшла. Невідомо тому, що МОЗ поки не оприлюднив на сайті «ВДЗ» протоколу про відхилення пропозицій. Однак цей документ має з’явитись найближчими днями, і ми обов’язково про нього розповімо.
Цікавий момент. «ЛАЗівці» до тендеру не оскаржували цю закупівлю, а навпаки хизувались особистою участю у спільній підготовці тендеру разом з МОЗом та урядом. Також не пролунало скарг із Львова і за два дні після акцепту більш коштовних конкурентів. Можливо, з понеділка у Львові щось придумають.
Хто отримає майже мільярд?
МОЗ акцептувало дев’ять з десяти лотів на загальну суму 859,96 млн грн. (весь список переможців нижче).
Найменше отримає ІП «АІС-Столиця» 48,92 млн грн. Раніше ця фірма належала нардепу від Партії регіонів Дмитру Святашу. Однак після проблем з неповерненням кредитів на 1,8 млрд грн. її перереєстрували на панамські, а потім на кіпрські офшори (докладніше про «Хованки АІС» тут).
ТОВ «Ілатанмед» отримає 97,35 млн грн. Ця фірма записана на Ольгу Писану, бухгалтерку фірми «Крас» Федіра та Віталія Саворовських – скандального і сумновідомого постачальника «швидких» для МОЗу. Коротко нагадаємо, у 2011 році МОЗ під керівництвом Олександра Аніщенко обрало цю фірму та ТОВ «Горал» з групи Фісталів постачальниками «швидких» на 200 млн грн. Однак фірми зірвали строки поставки, до того ж виявилось, що автівки не були начинені усім необхідним медичним обладнанням. Відтак Раїса Богатирьова незабаром по призначенню головою МОЗ ініціювала судові розборки з вимогою стягнути з цих горе-постачальників 40 млн грн. штрафних санкцій. Суди нібито і стали на бік МОЗу, однак поки йшла тяганина «Крас» і «Горал» оголосили самоліквідацію. А їх місце в державних тендерах зайняли нові компанії «Ілатанмед» та «Мед-інвест».
До речі, ще один цікавий момент. Коли МОЗ воювало у судах з цими фірмами, то проти Богатирьової почала працювати тимчасова слідча комісія Верховної Ради. А у міністерстві в свою чергу відзначили, що проти МОЗу ведеться спланована інформатака, де за ротами опозиційних до Партії регіонів спікерів-обвинувачувачів стирчать вуха профільного комітету ВР. А його, як відомо, очолює заклята подруга Богатирьової Тетяна Бахтєєва з Партії регіонів (докладніше про її інтерес у МОЗі тут).
Решту підрядів на 713,69 млн грн. отримає ПрАТ«НВО «Практика» Олега Висоцького. І фірма, і її власник є досить важливими постатями, хоча вони не досить розкручені у порівнянні з іншими тендерниками.
Висоцький раніше очолював досить цікаву структуру – Держкомітет з питань технічного регулювання та споживчої політики. Його було призначено керівником у 2006 році. коли прем’єр-міністром був Юрій Єхануров. В свою чергу Єхануров був президентом Спілки малих підприємств України, а Висоцький у цій структурі був віце-президентом. Після відставки уряду Єханурова Висоцького теж звільнили з державної посади і він повернувся до бізнесу.
«Практика», звісно, не новачок на ринку «швидких». Ми вже відзначали її як постачальника суперкоштовної медичної автівки для МВС – реанімобіль за мільйон гривень. Є у портфоліо «Практики» і інші покупці «швидких» – Нацбанк, СБУ, лікарні.
Однак найбільший зиск на державних тендерах «Практика» отримала на іншому виді авто. У 2011 році «Ощадбанк» купив у фірми Висоцького майже дві сотні інкасаторських броньовиків за 100 млн грн. До цих пір це був найбільших державний підряд «Практики». Після остаточного укладання угоди з МОЗом тендерна скарбничка фірми поповниться усемеро більшою сумою. А, можливо, і не тільки у Висоцького…
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»
.jpg)
0 коммент. :
Отправить комментарий