Філософський камінь «Донбасенерго»

Як за допомогою алхімії можна перетворити кам’яне вугілля у золото. Записки на полях тендеру «Донбасенерго» під час купівлі вугілля за 594 млн грн. у оточення Сашка Януковича.
ПАТ «Донбасенерго» не зрадило своїм традиціям, не зважаючи на приватизацію контрольного пакету акцій екс-нардепом Ігорем Гуменюком. Днями компанія уклала угоду на постачання вугілля вартістю 594 млн грн. з фірмою «Траст Інвест».
Це та сама фірма, яка сіла на вугільні мільярди «Донбасенерго» у травні минулого року після призначення керівником тоді ще державної компанії Едуарда Бондаренка, пов’язаного з групою Олександра Януковича. З того часу «Траст інвест» коляднуло на «Донбасенерго» вже 6,4 млрд грн.
Як бачимо, Гуменюк вирішив не міняти коня на переправі, залишивши Бондаренка керівником, а «Траст інвест» – генеральним постачальником. Звісно, це не сенсація з огляду на роль самого Гуменюка у оточенні Віктора Януковича. Нагадаємо, що одночасно з приватизацією «Донбасенерго» стало відомо про продаж фірми «Танталіт», яка володіє «Межигір’ям». Новий власник компанії нардеп Сергій Клюєв повідомив, що він придбав її саме в Гуменюка. А це означає, що Гуменюк був для Віктора Федоровича дуже довіреною особою. І залишається нею, якщо саме йому довірили «поносити» 67% акцій «Донбасенерго», придбані за сміховинні 719 млн грн. Так би мовити, перекинули перевіреного менеджера з нерухомості на енергетику.
З бенефіціарами «Траст Інвесту» все більш-менш зрозуміло. На малюнку зображено спільні телефони, адреси, паролі, явки, що виводять цю фірму на угрупування Януковича.

А тепер спробуємо прикинути, скільки ці бенефіціари отримують «навару».

Відразу відкинемо звинувачення на кшталт «чого ви лізете у справи приватної компанії».

Річ у тім, що «Донбасенерго» виробляє електроенергію, за яку зі своїх кишень платять українці за тарифами, які їм спускають згори. А нагорі підраховують ці тарифи, виходячи з видатків виробника, які він сам же і декларує під виглядом «економічно обґрунтованих розрахунків». Тобто якщо б «Донбасенерго» купувало вугілля дешевше, то і ми платили б за електрику менше. Тож перейдемо до бухгалтерії.

«Донбасенерго» придбало вугілля, яке у конкурсній документації було визначено таким чином «вугілля групи А – 600 000 тонн». Розширена версія придбаної номенклатури виглядає так: вугілля марки АШ 0-6 зб., АШ 0-6 конц., АШ 0-6, АШ 0-6 відс. А 0-100.

Перше, що впадає в вічі, це змішування до купи різних видів антрациту без розбивки на те, скільки саме якого виду вугілля має бути. Тобто у невідомих пропорціях змішано дешеве та дороге вугілля. І яке з них скільки коштує для «Донбасенерго» – секрет.

Відомо лише, що все вугілля придбано по одній ціні – 990 грн./т.

Тож ми вирішили поцікавитись, почім фірма «МАКО-трейдінг» Олександра Януковича офіційно продає вугілля таких марок. «Нашим Грошам» вдалось дізнатись про ціни, які «МАКО» цього року декларувало вітчизняним митникам при експорті антрациту на власного трейдера «MAKO Trading S.A.» (Швейцарія).

Отже «Донбасенерго» придбало вугілля, для якого діапазон виходу летких речовин становить 5-8%. Для антрациту вісім відсотків – це вже «стеля» по якості, а в цілому логіка показника така: чим нижчий відсоток – то краще вугілля. Так от на експорт своїй швейцарській «доньці» Янукович відправляв набагато краще вугілля АШ (0-6) з леткими речовинами на рівні 3-4% по набагато меншій ціні – від 598 до 671 грн./т. Тобто у півтора рази дешевше від того, що придбало «Донбасенерго».

Леткі речовини – не єдиний показник, від якого залежить ціна вугілля. Є ще низка якісних критеріїв, таких як зольність чи вологість. «Донбасенерго» в технічному завданні заклало норму зольності до 28%, а вологи – до 10% (див. таблицю).

Так от. По ціні близько 990 грн., за якою «Донбасенерго» набрало такого вугілля, «МАКО» відправляло у Швейцарію вугілля набагато кращої якості: збагачений антрацит марки АМ (13-25) зольністю 6,0-6,3% і вологою 3,4-3,5%, вихід летких речовин – 3,4-3,6%.

Повторимо щодо зольності. Янукович експортує вугілля зольністю близько 6% по 990 гривень. А «Донбасенерго» такого якісного вугілля навіть не хотіло! У технічному завданні вказано діапазон зольності 18-28%. І придбано це сміття по тій самій ціні, що і якісний антрацит.

Звісно, у такої алхімії може бути й інше пояснення. Мовляв, декларуючи низькі експортні ціни по операціям з власним швейцарським трейдером, Янукович банально мінімізує податки (вітання закону про трансфертне ціноутворення).

Однак «Наші Гроші» у цьому дуже сумніваються. Те, що Янукович живе не мінімізацією єдиною нам підказали експортні ціни групи Ріната Ахметова.

ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» цього року відправило кілька партій вугілля на адресу не пов’язаних з Ахметовим підприємств по суттєво нижчим цінам.

На Молдавську ГРЕС, що належить російській компанії «Інтер РАС ЄЕС», поїхав антрацит АШ (0-6) з золою 18,7%, вологою 6,7%, і при цьому вдвічі нижчим виходом летких на рівні 3%. Ціна – 746 грн./т.

Греція отримала АШ (0-6) з золою 18,8%, вологою 8,7%, і також низьким виходом летких речовин – 3,4%. Ціна – 540 грн./т.

А тепер найцікавіше. Ахметівські шахтарі також добувають антрацит, подібний тому, що купило «Донбасенерго»: зольність 29%, волога 7,7% і леткі речовини 5,7%. Антрацит АШ (0-6) саме з такими показниками «Свердловантрацит» нещодавно продав Новочеркаській ГРЕС по… 315 гривень за тонну. А це утричі дешевше від ціни для «Донбасенерго».

Отже маємо наступне. «Донбасенерго» придбало вугілля у півтора рази дорожче від якіснішого антрациту, який Янукович експортує власному трейдеру у Швейцарію, і утричі дорожче від такого ж палива, яке Ахметов продає росіянам. Однак з огляду на сюрреалістичну розмитість технічного завдання «Донбасенерго» журналісти «Наших Грошей» не можуть з точністю до відсотка сказати скільки ж сотень мільйонів переплатила компанія Гуменюка. Це справа інших людей. І, на жаль, інших часів.

Леся Іванова, Юрій Ніколов, «Наші Гроші»