Коли українофобство нинішнього арештанта Ігоря Маркова збігалося з партійною ідеологією Віктора Януковича йому дозволялося багато. В Одесі знають: Марков з задоволенням приміряв на себе роль ката, і все йому сходило з рук.
На мітингах він виголошував, цитую: “що націоналістів треба вбивати морально і фізично”. А після реалізовував слова в життя. Особисто приймав участь у звірячому побитті свободівців в 2007-му році, небезпідставно його називають причетним до вбивства націоналіста Максима Чайки.
Насильство було його стилем не лише в політиці.
Щоб зрозуміти, хто такий Ігор Марков послухайте історію, як він вів бізнес. При чому ця історія не з других рук, автор особисто їздила в Одесу цікавилася деталями.
Почалося все з того, що Ігорю Маркову захотілося землі біля моря. Для цього він вибрав жертву – клінічний санаторій ім. Горького на Великій Фонтанській. Під час першого прем’єрства Януковича у 2004 році йому вдалося “протягнути питання”: у ЗАТ “Укрпрофзравниця” було куплено “непотрібні” санаторію танцмайданчик, резервуар для води, електропідстанцію та десять хатинок, за копійки – 980 тисяч. грн. Покупцем виступила фірма Ігоря Маркова ТОВ “Марс”, де директором був особисто його брат. Земля навколо придбаного майна, всього 3.56 га була оформлена на приватних власників безкоштовно. Почалося будівництво котеджного містечка. Двох-трьох поверхові вілли виростали на ділянках оформлених на дружину брата та батька Маркова, партійців “Родіни” (партія Маркова), бізнес-партнерів його фірм та співзасновників його каналу “АТВ”.
Будівництво маєтку на санаторській землі. Фото автора 2009-того року
Під час другого прем’єрства Януковича у Маркова знов прокинувся вовчий апетит він вирішив прирізати до котеджного містечка свого ОЗУ ще трохи землі санаторію. Через суд протягнув відчудження одного гектара земель.
На свою біду в цей час головним лікарем санаторію імені Горького став Євгеній Косовєров. Він спробував розібратися чому за кілька років територія санаторію з 11 га скоротилася майже наполовину, однак двоє хлопців з безбольними битами навчили його не совати носа у справи Маркова.
Двоє невідомих зустріли його ввечері, коли він вийшов з будинку, чемно поцікавилися чи є він головлікарем і без будь-яких погроз почали методично і холоднокровно бити
В перших показах міліції в лікарні скалічений Косоверов прямо заявив, що вважає замовником Ігоря Маркова.
Однак потім він передумав – в наступних показах назвав Ігоря Маркова “порядною людиною” та звільнився з посади.
Його наступниця Тетяна Малихіна виявилася жінкою насправді героїчною.
Вона вперто боролося за санаторій. Вона не здавалася, хоча її також били битами, під двері підкладали тротилову вибухівку, намагалися зарізати. Їй було нанесено три удари ножем. Проте Малихіну це не зламало, вона сміливо говорила автору за що постраждала: “Я протистояла намаганням долучити гектар санаторних земель до котеджів, що належать родичам та бойовим побратимам Маркова”.
Однак один в полі не воїн, Малихіна не могла зберегти землі санаторію, тому що вона протистояла не одному Маркову, а одеській владі, по-суті всім її гілкам, які були підконтрольні Маркову та його приятелями- кримінальниками в основному з партійними квитками “регіонів”.
При чому Марков не особливо втаємничував, що “ліквідації” захисників державного майна відбувалася в його інтересах. Адже хіба могли бути інші варіанти, якщо на відчуджених землях санаторію демонстративно побудувався брат Маркова. Очевидно репутація різника і ката Маркову лестила.
І все це йому сходило з рук. На “криваві справи” Маркова закривали очі не лише силовики Одеси, а також генпрокуратура. Бо у Маркова віддавна були серйозні зв’язки з серйозними людьми.
Зокрема, він приятелював з відомим одеським регіоналом Геннадієм Трухановим (нині нардеп ПР). А Труханов в свою чергу особливо близький через братів Аврамових з Юрієм Іванющенком. В 2010-2011, коли зірка Юри Єнакіївського особливо яскраво засяяла в оточенні Януковича Труханов навіть отримав неофіційний статус “смотрящего за Одесою”, а офіційний – керівника фракції ПР в облраді. Саме Труханов допоміг Іванющенку “відтиснути” відомий одеський ринок “7 км”. З Марковим Труханова єднає особливо цинічна ненависть до всього українського та бурхливе минуле з шансонівським колоритом.
Під таким “дахом” Марков за благато років так звик до ВСЕДОЗВОЛЕНІСТІ, що помилково сплутав її з ВСЕМОГУТНІСТЮ, за що і поплатився.
Він, якось не зрозумів елементарного: що будь-який кат – це лише ланцюговий пес, який не має право гавкнути на господаря. Який в межах ланцюга може рвати горлянки, а і далі ланцюга прав не має взагалі.
Приклад цьому окрім Маркова – Ренат Кузмін.
Після того, як кат з генпрокуратури посадив Юлю, у нього заграла “звездочка”, він відчув себе вершителем доль. Він забув, що насправді лише виконував команду “фас” господаря, який зрештою поступив з ним як з Муму на догоду єврокомісарам.
Адже, коли злючий ланцюговий пес стає непотрібний його просто без жалю позбуваються.
Така доля чекає кожного, хто бере на себе роль ката. Про це варто задуматися зокрема нардепу Лук’янову, який 2 жовтня нацьковував “Беркут” під Київрадою на опозиційних нардепів та активістів словами: “Бийте їх, ми вас отмажем” та іншим…
А тепер на хвильку знову повернемося до пограбунку санаторію Горький.
На початку вересня цього року сталося чудо – суди Одеси почали масово приймати рішення про вилучення у партнерів та васалі лідера “Родіни” земельних ділянок, які вони відрізали від санаторію.
Через… 10 років правоохоронці нарешті виявили факт підробки документів авторами дерибану санаторію – рідним братом Ігоря Маркова та дирекцією одеського філіала “Укрпрофзравницею”.
А тепер зверніть увагу: “зачухалися” правоохоронці та судді не після публікацій журналістів, не після інциденту, коли головлікарю санаторію бойовики Маркова розбили голову, не через звитяжну боротьбу за санаторій його наступниці слабкої жінки, що стікала кров’ю, а після того, як Ігор Марков… відмовився підтримувати новий геополітичний курс Віктора Януковича.
Що тут ще можна коментувати?
На мітингах він виголошував, цитую: “що націоналістів треба вбивати морально і фізично”. А після реалізовував слова в життя. Особисто приймав участь у звірячому побитті свободівців в 2007-му році, небезпідставно його називають причетним до вбивства націоналіста Максима Чайки.
Насильство було його стилем не лише в політиці.
Щоб зрозуміти, хто такий Ігор Марков послухайте історію, як він вів бізнес. При чому ця історія не з других рук, автор особисто їздила в Одесу цікавилася деталями.
Почалося все з того, що Ігорю Маркову захотілося землі біля моря. Для цього він вибрав жертву – клінічний санаторій ім. Горького на Великій Фонтанській. Під час першого прем’єрства Януковича у 2004 році йому вдалося “протягнути питання”: у ЗАТ “Укрпрофзравниця” було куплено “непотрібні” санаторію танцмайданчик, резервуар для води, електропідстанцію та десять хатинок, за копійки – 980 тисяч. грн. Покупцем виступила фірма Ігоря Маркова ТОВ “Марс”, де директором був особисто його брат. Земля навколо придбаного майна, всього 3.56 га була оформлена на приватних власників безкоштовно. Почалося будівництво котеджного містечка. Двох-трьох поверхові вілли виростали на ділянках оформлених на дружину брата та батька Маркова, партійців “Родіни” (партія Маркова), бізнес-партнерів його фірм та співзасновників його каналу “АТВ”.
Під час другого прем’єрства Януковича у Маркова знов прокинувся вовчий апетит він вирішив прирізати до котеджного містечка свого ОЗУ ще трохи землі санаторію. Через суд протягнув відчудження одного гектара земель.
На свою біду в цей час головним лікарем санаторію імені Горького став Євгеній Косовєров. Він спробував розібратися чому за кілька років територія санаторію з 11 га скоротилася майже наполовину, однак двоє хлопців з безбольними битами навчили його не совати носа у справи Маркова.
Двоє невідомих зустріли його ввечері, коли він вийшов з будинку, чемно поцікавилися чи є він головлікарем і без будь-яких погроз почали методично і холоднокровно бити
В перших показах міліції в лікарні скалічений Косоверов прямо заявив, що вважає замовником Ігоря Маркова.
Однак потім він передумав – в наступних показах назвав Ігоря Маркова “порядною людиною” та звільнився з посади.
Його наступниця Тетяна Малихіна виявилася жінкою насправді героїчною.
Вона вперто боролося за санаторій. Вона не здавалася, хоча її також били битами, під двері підкладали тротилову вибухівку, намагалися зарізати. Їй було нанесено три удари ножем. Проте Малихіну це не зламало, вона сміливо говорила автору за що постраждала: “Я протистояла намаганням долучити гектар санаторних земель до котеджів, що належать родичам та бойовим побратимам Маркова”.
Однак один в полі не воїн, Малихіна не могла зберегти землі санаторію, тому що вона протистояла не одному Маркову, а одеській владі, по-суті всім її гілкам, які були підконтрольні Маркову та його приятелями- кримінальниками в основному з партійними квитками “регіонів”.
При чому Марков не особливо втаємничував, що “ліквідації” захисників державного майна відбувалася в його інтересах. Адже хіба могли бути інші варіанти, якщо на відчуджених землях санаторію демонстративно побудувався брат Маркова. Очевидно репутація різника і ката Маркову лестила.
І все це йому сходило з рук. На “криваві справи” Маркова закривали очі не лише силовики Одеси, а також генпрокуратура. Бо у Маркова віддавна були серйозні зв’язки з серйозними людьми.
Зокрема, він приятелював з відомим одеським регіоналом Геннадієм Трухановим (нині нардеп ПР). А Труханов в свою чергу особливо близький через братів Аврамових з Юрієм Іванющенком. В 2010-2011, коли зірка Юри Єнакіївського особливо яскраво засяяла в оточенні Януковича Труханов навіть отримав неофіційний статус “смотрящего за Одесою”, а офіційний – керівника фракції ПР в облраді. Саме Труханов допоміг Іванющенку “відтиснути” відомий одеський ринок “7 км”. З Марковим Труханова єднає особливо цинічна ненависть до всього українського та бурхливе минуле з шансонівським колоритом.
Під таким “дахом” Марков за благато років так звик до ВСЕДОЗВОЛЕНІСТІ, що помилково сплутав її з ВСЕМОГУТНІСТЮ, за що і поплатився.
Він, якось не зрозумів елементарного: що будь-який кат – це лише ланцюговий пес, який не має право гавкнути на господаря. Який в межах ланцюга може рвати горлянки, а і далі ланцюга прав не має взагалі.
Приклад цьому окрім Маркова – Ренат Кузмін.
Після того, як кат з генпрокуратури посадив Юлю, у нього заграла “звездочка”, він відчув себе вершителем доль. Він забув, що насправді лише виконував команду “фас” господаря, який зрештою поступив з ним як з Муму на догоду єврокомісарам.
Адже, коли злючий ланцюговий пес стає непотрібний його просто без жалю позбуваються.
Така доля чекає кожного, хто бере на себе роль ката. Про це варто задуматися зокрема нардепу Лук’янову, який 2 жовтня нацьковував “Беркут” під Київрадою на опозиційних нардепів та активістів словами: “Бийте їх, ми вас отмажем” та іншим…
А тепер на хвильку знову повернемося до пограбунку санаторію Горький.
На початку вересня цього року сталося чудо – суди Одеси почали масово приймати рішення про вилучення у партнерів та васалі лідера “Родіни” земельних ділянок, які вони відрізали від санаторію.
Через… 10 років правоохоронці нарешті виявили факт підробки документів авторами дерибану санаторію – рідним братом Ігоря Маркова та дирекцією одеського філіала “Укрпрофзравницею”.
А тепер зверніть увагу: “зачухалися” правоохоронці та судді не після публікацій журналістів, не після інциденту, коли головлікарю санаторію бойовики Маркова розбили голову, не через звитяжну боротьбу за санаторій його наступниці слабкої жінки, що стікала кров’ю, а після того, як Ігор Марков… відмовився підтримувати новий геополітичний курс Віктора Януковича.
Що тут ще можна коментувати?
.jpg)
0 коммент. :
Отправить комментарий