31 окт. 2013 г.

МК: Кидалы: как "семейный" сделал харьковских

Олигарх Курченко придумал хитрую схему, как не рассчитаться с харьковским губернатором за стадион
Экономическая стагнация в стране, надвигающийся бюджетный коллапс и полное игнорирование со стороны зарубежных кредиторов вынудило Семью Януковича урезать аппетиты своих «домочадцев». В Харькове разгорается нешуточный скандал. Курченко не расплатился с Добкиным за стадион «Металлист». Вместо этого «семейный» олигарх, похоже, запустил схему, которая поможет ему и «приобретение», и деньги оставить у себя.
Косвенным сигналом «финансовых проблем» Семьи стало то, что у номинального держателя ее активов, как называют внезапно появившегося пару лет назад молодого олигарха Сергея Курченко, возникли трудности с оплатой приобретенного им почти за 700 млн грн на аукционе стадиона «Металлист». За покупку он не может рассчитаться уже почти два месяца, хотя закон на это отводит лишь один.
Видимо, потому, что приоритеты Семьи изменились. Впервые за много лет в проекте бюджета на 2014 год не предусмотрено повышения социальных стандартов — минимальных зарплат, окладов бюджетников, пенсий и многого другого. На все «пакращення» установлен мораторий до лучших времен, которые, по расчетам правительственных чиновников, могут наступить только во втором полугодии 2014-го. Чтобы удержать бюджет на плаву, власть намерена отказаться от запланированного с 1 января снижения налогов — на прибыль предприятий и НДС. А МВФ и Евросоюз деньги давать не спешат.
Соответственно, и на «проект Курченко» средств нет. Люди, знакомые с финансовой ситуацией в группе компаний ВЕТЭК, полагают, что после серии резонансных приобретений у молодого олигарха могли попросту закончиться деньги.
«Об этом можно судить по косвенным признакам. Например, не все гладко в его нефтяном бизнесе — расчеты за поставки импортного топлива проходят со скрипом, цистерны стоят неделями», — рассказал собеседник «ВВ», по известным причинам попросивший не называть его фамилии.
Не выручает даже «контрабас», в котором заподозрили топливную компанию, контролируемую Курченко. Примечательно, что до сих пор нет ответа на вопрос о связях молодого олигарха с госаппаратом. Несколько месяцев назад группа депутатов заподозрила, в частности, что структуры, подконтрольные ВЕТЭК, осуществляют контрабандные поставки бензина в таких огромных масштабах, что без мощной «крыши» и «мохнатой лапы» это просто невозможно. В депутатском запросе на имя генпрокурора Виктора Пшонки указывается, что в Украине упало производство и импорт топлива, однако это не повлияло на объемы его реализации, а возросшие контрабандные потоки депутаты и СМИ связали именно со структурами Курченко.
Именно поэтому свежеиспеченный покупатель харьковского стадиона, похоже, решил уклониться от почетной обязанности рассчитаться за покупку. Как сообщает «Обозреватель», недавно некая малоизвестная общественная организация «Харьковский областной комитет помощи и содействия инвалидам Великой Отечественной войны» подала исковое заявление, требуя признать результаты конкурса по продаже стадиона недействительными и отобрать его у купившей компании ООО «СК Стадион «Металлист». И пока не принято решение по сути, закрыть сделку невозможно.
Тем временем дело кочует по судам разных инстанций Харькова и Киева. Поэтому некоторые юристы допускают, что Курченко просто придумал такой хитрый «рейд» для бесплатного захвата стадиона, а общественная организация-истец — «прокладка», которая, вероятнее всего, небезвозмездно ему в этом помогает. Проще говоря, чужими руками Курченко сам себя засуживает, чтобы как минимум затянуть время, а в идеале и вовсе забрать объект за бесценок. Ведь пока не принято судебное решение по сути дела, ни платить за стадион не нужно, ни отобрать его не могут.
А использование такой хитроумной схемы еще раз подтверждает предположение, что Семья попросту отправила Курченко в «свободное плавание»: мол, денег-заводов-кораблей-пароходов тебе дали — теперь вертись сам. И тут же перекрыли финансовый краник, что и привело к казусу с харьковской спортивной ареной. А значит, обещанных денег на развитие инфраструктуры горожане вряд ли дождутся.
Напомним, в конце августа текущего года ООО «СК Стадион «Металлист» стало единственным участником и победителем конкурса по продаже харьковского стадиона «Металлист». Предложенная им цена составила 674 млн 522 тыс. грн (с учетом НДС). При этом 10% от начальной стоимости объекта, по условиям, было внесено в качестве залога до начала конкурса. Оставшуюся сумму компания должна была перечислить двумя траншами: внести весь объем налога на добавленную стоимость в течение трех рабочих дней со дня нотариального заверения договора купли-продажи; оплатить покупку с учетом НДС в течение 30 календарных дней со дня нотариального заверения договора купли-продажи. Таким образом, деньги должны были поступить в бюджет еще несколько недель назад.
В сентябре Харьковская областная рада на внеочередной сессии распределила деньги, вырученные от продажи коммунальной части собственности — стадиона «Металлист», в том числе на строительство в городе станции метро «Победа», завершение строительства Харьковской филармонии, а также реконструкцию Исторического музея (с созданием проекта «Музей современного искусства»).
На данный момент более всего интригует вопрос: а как отреагирует на телодвижения «семейного» бизнесмена губернатор Добкин, который, говоря на футбольном сленге, пропустил «под юбочку» на своем же поле?


Источник: sergeykurchenko.com

МК: Охреневший охранник из кортежа Януковича быкует на дорогах Киева

Охранник из кортежа президента гоняет по Киеву с мигалками и проезжает на красный свет.
25 октября 2013 года на улице Богатырской в Киеве с большой скоростью мчался внедорожник Mercedes с государственными номерами АА 0488 АВ.
Машина ехала с включенными проблесковыми маячками и сиреной. На видеозаписи слышно, как машина догоняет авто "Дорожного контроля" и с помощью мигалки пытается согнать. Автомобиль "ДК" ушел правее перед светофором и остановился на красный свет.
 В свою очередь Mercedes начал сгонять другие машины, которые впереди остановились на красный свет.
Внедорожник проехал светофор на запрещающий сигнал и умчался дальше.
Как выяснилось, данная машина входит в состав кортежа президента Виктора Януковича.
Как известно, согласно приказу МВД, специальные световые сигнальные устройства красного и зеленого цветов устанавливаются только как дополнительное оборудование оперативных транспортных средств Госавтоинспекции МВД и Управления государственной охраны.

Подарили или насосала? Эффектная 23-летняя блондинка Анастасия Фурман стала заместителем директора музея ВС

И опять старая рубрика "Подарили или насосала". То одна двадцатилетняя девочка ставится рулить цельной филармонией (никакого отношения к музыке не имеющая, но поддерживаемая местным губернатором), то на полковничью должность пресс-секретуки киевской милиции ставится двадцатилетняя милая блондиночка, которая бойко оправдывает все действия милиции, то... перечислять, впрочем, можно долго. А вот и очередная блондинка. И не просто блондинка - а дочка бизнес-партнерши министра обороны. Но не каждой доце дарят такую должность. тут уж без "насосала" никак )))

23-летняя Анастасия Фурман без опыта работы в музейной сфере стала заместителем директора музея Вооруженных сил Украины.
Об этом пишет главный редактор журнала "Музеи Украины" Виктор Тригуб.
Автор иронично отмечает: "... Итак, представляем новую звезду музейного дела - Анастасия Фурман! Заместитель директора Национального военно-исторического музея Украины. Это - главный музей Минобороны. Имеет филиалы в Крутах, на Волыни, в Севастополе, музей Ракетных войск стратегического назначения, роскошную коллекцию, прекрасный научный коллектив, традиции, достижения... Расположенный в Доме офицеров на Печерске".
"Систему военных музеев создал настоящий аксакал области, кандидат исторических наук, полковник ВСУ Виктор Карпов. Новый Министр обороны унизительно выбросил этого суперпрофи из кресла директора, назначив коллекционера и шоу-биз военного реконструктора из клуба «Красная звезда», который вообще не служил в украинской армии. Протестовала общественность, были оговорки в прессе. Должности лишился только известный украиножер, который почему-то стал главным воспитателем Минобороны..." - пишет Тригуб.
Он продолжает: "В музее начались нарушения, легкий цирк, а теперь и шоу-бизнес. Как и предполагалось. Грубо освободили опытного заместителя директора музея, полковника с опытом работы в Генштабе Николая Абрамова. Коллектив замер - какого уровня должен быть новый заместитель? Не ниже генерала! И тут она пришла - неземная красавица, без всякого опыта в музеях, культуре, без владения украинским языком, 23 лет, без элементарного понимания военной музейной специфики, зато без пирсинга и тату! Что уж круто! Более того - это прекрасный пример для тинейджерок! Да и для молодых солдат, скоро придут к ВСУ по контракту".
"Это ничего, что девушка еще не понимает, чем отличается ОЗК от АКМСУ. Главное, что знает, чем отличается маникюр от эпиляции! Что тоже невероятно положительно повлияет на процесс исследования военной истории. Точнее, не пришла - приехала на здоровенный джипе. Что свидетельствует в стремление к мужеству. Теперь пересела на новенькую красную Ауди А-1, что говорит о тяге к дорогому и прекрасному. У Анастасии прекрасная семья. Мама в ближайшем бизнес-окружении нашего невероятно прекрасного министра обороны. В принципе, все есть. Девушка - идеальная! Итак, выводим Настю в широкий информационный мир!" - резюмирует автор.



Анастасия Фурман
Год рождения: 1991
Пол: Женский
Тип внешности: Европейский
Актёр: Начинающий
Модель: Начинающий
Певец: Нет
Танцор: Начинающий
Телосложение: Стройное
Рост:
Вес: 52
Грудь: 88
Пояс: 60
Бёдра: 90
Размер обуви: 38
Размер одежды: 40
Татуировки: Нет
Пирсинг: Нет
Цвет глаз:
Длина волос: До пояса
Цвет волос: Блонд
Образование: Высшее экономическое. КНЕУ.
Опыт работы: Нет

У покровителя украинских геев Пинчука не оказалось ликвидных активов

Собственник "Билайна" оказался весьма несерьезным бизнесменом
После ухода с украинской политической сцены Леонида Кучмы для супруга его дочери Виктора Пинчука настали нелегкие времена. Украинские власти отняли у него "Криворожсталь", купленую перед "оранжевой революцией" за треть от реальной цены. Затем Игорь Коломойский оттяпал у него Никопольский ферросплавный завод. Ряд аналитиков предполагает, что от тюрьмы в этой сране предринимателя спасают только знакомства с рядом западных политиков, а также имидж защитника гомосексуалистов и друга Элтона Джона (его украинские концерты осуществляются через фонд "АнтиСПИД" дочери Пинчука Елены). В России ему, кажется, придется расстаться со страховщиком «Россия» — стратегическим активом группы Eastone. Впрочем, такое развитие собыий можно было предполагать еще два года назад, когда агентство Fitch снизило его статус с «развивающегося» на «негативный». Fitch сомневается в готовности акционера «России» финансировать компанию в необходимом объеме и отмечает внутренние риски, возникшие у страховщика ранее и усложненные негативными тенденциями рынка.
Как собщают "Ведомости", вчера Служба ЦБ по финансовым рынкам (СФР) приняла решение приостановить действия лицензий на страхование открытого страхового акционерного общества «Россия», а также о назначении в компанию временной администрации. К такому решению служба пришла«в связи с неисполнением предписания ФСФР о предоставлении информации и документов, подтверждающих наличие на ее балансе ликвидных активов, принимаемых в покрытие страховых резервов и собственных средств». 100% компании контролирует украинский миллиардер Виктор Пинчук.
Ситуация в компании была критична еще год назад, говорит топ-менеджер крупной страховой компании. Еще в августе 2012 г. ЦБ извещал ФСФР о том, что 105 векселей на балансе у страховщика были«зеркальными либо фиктивными», т. е. недействительными.«Новость не стала неожиданной, — комментирует вице-президент“РЕСО-гарантии” Игорь Иванов. — Это то, что и должно было случиться, рынок предупреждал, что там могут быть проблемы».
Компания — серьезный игрок на рынке ОСАГО с долей около 2% (сборы компании на 1 июля составили 1,9 млрд руб. Из них по ОСАГО — 1,04 млрд руб., по автокаско — 348 млн руб). На 1 июля у страховщика действовало 822 300 полисов, в том числе 626 204 ОСАГО. В случае отзыва лицензии отвечать по этим полисам будет Российский союз автостраховщиков. По словам представителя РСА, у страховщика есть обременения на счетах. Объем обязательств«России», который может лечь на фонды РСА, он оценивает в 1,6-2,34 млрд руб.
«России» не привыкать к приостановке лицензии: это уже происходило в июне 2009 г. и мае 2012 г. Тогда Росстрахнадзор и ФСФР из-за задержек выплат по ОСАГО ограничивали лицензию компании на страхование автогражданской ответственности. Руководство«России» объясняло задержки воровством региональных менеджеров. Лицензии возвращали после обещаний акционеров оказать финансовую помощь компании. Представитель«России» отказался от комментариев.
ФСФР с декабря прошлого года«осуществляла оперативный контроль за наличием реальных активов у компании», говорится в сообщении СФР. С мая 2013 г. служба контролировала исполнение страховщиком плана восстановления финансовой устойчивости и платежеспособности. Весной этого года два топ-менеджера компании признавали факт утери от 100 000 бланков ОСАГО, однако санкций со стороны ФСФР и РСА не последовало.«Мы договорились о том, что компания будет платить лишь по полисам, по которым возникнут претензии о выплатах со стороны клиентов», — говорил«Ведомостям» топ-менеджер компании.
По данным московских приставов, на 13 августа«Россия» не урегулировала свыше 3500 исполнительных листов на сумму свыше 200 млн руб. По данным РСА, уже с марта 2012 г.«Россия»«находится в процедуре дисциплинарного оздоровления», а вчера союз дал компании месяц на урегулирования претензий контрагентов, иначе ее исключат из союза(эквивалентно запрету на ОСАГО).«Три четверти портфеля страховщика составляют сборы по автокаско и ОСАГО, убыточность по которым превышает среднерыночные значения», — замечает Татьяна Никитина из Национального рейтингового агентства. Если регулятор отзовет лицензию у страховщика за такие нарушения, у него появится хороший шанс отработать новую схему санации страховщиков, считает замдиректора«Эксперт РА» Павел Самиев:«Возможно, с привлечением новых инвесторов или же через санацию без изменений состава акционеров. Но в любом случае — с учетом интересов клиентов, которые всегда в такой ситуации оказывались крайними и без денег за выплаты».

Николай Рудьковский и Вадим Альперин засветились в дружбе с наркокартелями

Бывший социалист Николай Рудьковский погряз в связях с международным преступным картелем, который, вместе с торговлей оружием и тяжелыми наркотическими средствами, занимается пиратством в акватории Средиземного моря.
В этой связи, необходимо упомянуть, что 17 июля сего года группа людей, которые назвали себя "обманутыми инвесторами", захватила судно "Этель" в городе Бенгази с 19-ю украинскими моряками на борту. Владелец же судна в марте выгрузил в Одессе автомобили, которые якобы предназначались для ливийской стороны.
Выяснилось, что к организации захвата судна с украинскими моряками оказался причастен известный сирийский банкир, убежденный марксист Адель Кассар, который в свое время оказывал значительную помощь главным украинским "транспортникам" – "социалисту" Николаю Рудьковскому и Игорю Урбанскому (совладелец компании "Kaalbye", которая журналистами "WashingtonPost" подозревается в поставках Сирии химических реагентов), – в создании оффшорных компаний, на которых "оседала" прибыль от поставок вооружений и средств двойного назначения на Ближний Восток, в частности, в Сирию. Стоит ли упоминать, что для этих перевозок часто использовалось печально известное судно "Faina", отметившееся в этом году в новом скандале.
Так, в августе сего года Генпрокуратура осуществляла процессуальное руководство в уголовном производстве по факту покушения на мошенническое завладение автомобилями на сумму более 20 млн. долларов США, которые на судне "Faina" морским путем перевозили из Иордании в Ливию, а 18 марта этого года были "случайно" отгружены в Ильичевском морском порту.
Исходя из данных, содержащихся в документации Юрия Ниронки, в указанных автомобилях находились контрабандные наркотические средства, которые принадлежат влиятельнейшему мексиканскому нарко-картелю "Синалоа", средства от продажи которых должны были поступать на счета оффшорных предприятий "Рочестер Хауз Трейдинг Лтд" (Британские Виргинские острова) и "Интернешнл Транзит В.A.L" (Бейрут, Ливан), принадлежащих младшему брату Николая Рудковского Сергею.
По сведениям наших источников, Николай Рудьковский давно и лично знаком с одним из руководителей упомянутого наркокортеля Марио Нуньесом, также известным под псевдонимом "М-10", который был задержан полицией по подозрению в массовых убийствах на территории США и Северной Мексики в конце минувшего месяца.
В частности, упомянутая Аделем Кассаром в переписке с Юрием Ниронкой аргентинская компания "Industrias Movimiento MG", которая контролируется "Синалоа" и специализируется на вторичной переработке металлов, ранее выступала надежным партнером Николая Рудьковского, который на заре украинской независимости начинал сколачивать свое состояние на экспорте металлолома.
Важным элементом вскрывшейся благодаря опубликованному массиву юридических операций Вадима Альперина коррупционной схемы, по мнению многих аналитиков, является обстоятельство завладения украинской стороной грузом корабля "Faina", при участии ставленника Игоря Калетника, начальника Одесской региональной таможни Владимира Григорьева.
Однако, на этом "роялти" Николая Рудьковского не заканчивается. Судя из опубликованного циркуляра "Fransabank" Николай Рудьковский, при посредничестве своего иракского партнера по нефтяному бизнесу Али Джавада Абу-Фада, получает опцион на владение фешенебельными аппартаментами элитных деловых центров «Архитекс» и «БМЕ бизнес-центр», строящихся на данный момент в Минске при участии подразделения бизнес-империи братьев Аделя и Аднана Кассар.
Риторическим остается вопрос, кому предназначена огромная партия кокаина, изъятая из упомянутых 650 автомобилей, которые украинская сторона любезно обещала вернуть Ливии в ближайшее время?


Криминал юристов Вадима Альперина, взятки, проводки, учетные книги и другое...

Личный юрист Альперина — Юрий Ниронка криминальный посредник. В открытом доступе в интернете появилась информация о юридическом коррупционном механизме юристов господина Вадима Альперина, в которых вы найдете очень много интересного в частности кто и кому сколько платит за вынесение нужных решений (xls таблицы со взятками), повестки дня решения вопросов по банкротству и рейдерству нужных предприятий, с комментариями и квитанциями какому чиновнику куда и как зачислялись средства для решения определенного вопроса, отношения криминальной Одессы с прокуратурой и милицией и многое многое другое.

Нужный человек

Политическая память украинцев коротка. Того, кого вчера клеймили позором, завтра вполне может выйти в «уважаемые люди». Словно и не было ничего.В ноябре 2013-го имя Олега Сало мало что говорит даже большинству политических журналистов. Меж тем, в 2005-м экс-глава Львовской милиции стал одним из немногих, на кого завели дело за нарушение избирательного права в 2004-м. Вообразите, какого масштаба должны быть нарушения (речь, повторяю, о 2004-м), чтоб послужить поводом уголовного преследования.
Дел, кстати, у Сало было два. Второе – злоупотребление служебным положением. «Популярная» в ту пору статья, почти как нынче – 365-я. С той лишь разницей, что времена были вегетарианские: даже самые злостные нарушители умудрялись оставаться на свободе. Более того, еще нахально лепетали что-то про политические преследования и т.д. А потом даже подавали гражданские – о защите чести и достоинства – иски обидчикам; в случае Сало – Юрию Луценко и покойному губернатору Львовщины Петру Олейнику.
В 2006-м друг Максима Курочкина, более известного под именем «Макса Бешеного» (застрелен во дворе Святошинского суда Киева в марте 2007-го  http://society.lb.ua/accidents/2010/03/26/34416_v_ubiystve_kurochkina_obvinyayut_gr.html) осмелел до того, что даже баллотировался в ВР. Примечательно, по списку Натальи Витренко. Которую и тогда, и ранее, известно кто финансировал.
С самим «Максом Бешеным» Сало сошелся еще ранее – на склонах одного элитного горнолыжного курорта. Коммуникацию закрепили в формате одиозного «Российского клуба» в Киеве. Нажитые тогда связи помогли, в последствие, Сало пережить сложные времена.
Давая автору этих строк первое после спешного отъезда из Украины масштабное интервью (записывались в Москве, зимой 2007-го), его непосредственный руководитель Николай Билоконь характеризовал Сало как «опытного профессионала, достойного самых высоких постов».
Сегодня Сало с уверенностью можно назвать близким к Николаю Билоконю человеком. А самого Билоконя – приближенным к Владимиру Евтушенкову.
Российский олигарх Владимир Евтушенков всегда играл в украинской политике роль более, чем значительную.
Вспомним лишь:
- проведение операции «убежище» для Виктора Януковича в Москве и в Карловых Варах в 2005-м;
- организация лечения алтайскими шаманами и десятком неопознанных «девушек» больного колена Виктора Федоровича (лето 2007-го) 
http://lb.ua/news/2011/02/25/85973_yanukovich_travmiroval_koleno_vo_v.html;
- крайний визит в Киев (в сопровождении Билоконя, кстати) http://lb.ua/news/2013/10/16/233992_kanikuli_strogogo_rezhima.html, в ходе которого – сообщало авторитетное «ЗН» — Евтушенков сделал Виктору Федоровичу ряд весьма заманчивых предложений. Предложений, от которых обычно не отказываются. Вот и Виктор Федорович, здраво рассудив, не стал; вместо этого – поехал сперва в Минск, после – в Сочи. Откуда вернулся весьма довольный жизнью и внешней политикой зависящей от него страны (подробности – в ближайшее время на LB.ua).
Кроме всего, Евтушенков имеет в Украине немалые бизнес-интересы. Банальный пример – мобильный оператор МТС, совладельцем которого он является.
Впрочем, масштаб этого и других бизнесов не отменяет целесообразности обогащаться даже «по-маленькому». Так, еще и номера «Интерконтиненталя» — после выселения российских гостей – прибрать не успели, а ВР уже проголосовала законопроект №3150 . Казалось бы, причем тут российский олигарх к украинским довыборам по пяти округам? При том, что в «тело» закона — отследили коллеги из молодого издания инсайдер - регионалы мастерски «зашили» строчку о компенсации трат фирме, поставлявшей на все участки страны скандальные видеокамеры. Скандальные, поскольку бюджетных (то есть наших с вами, - С.К.) денег на них потратили 955.3 миллиона гривен (!), а вот качество избирательного процесса от этого не улучшилось. В 2012-м ЦИКу данные камер не понадобились.
Стоит ли уточнять: фирма-поставщик видеокамер – из орбиты Владимира Евтушенкова. «Ситроникс Информационные Технологии Украины» называется.
Так, на одних только камерах рядовые украинцы «откашляли» другу Януковича почти миллиард. Гривен, правда, но все-таки.
Дань времени, понимаете ли. Особо актуальная в условиях «европейского выбора» Украины.
И воскрешение Сало – еще одна составляющая дани. В прямом смысле и в переносном.
Ведь такие как Сало нужны всякому режиму. Для начальства: услужливый лизоблюд, для подчиненных – взбалмошный дуремар; себе и вышестоящим – все, остальным – закон.
Таким он мне запомнился в ходе нашего с ним интервью в 2007-м. И, знаете, подозреваю, он не сильно изменился.
Не важно, способен ли он управлять огромной областью, терпящей сейчас социально-эконмическую катастрофу. Важно, что он умеет проводить выборы. И выполнять любые команды. Абсолютно любые. Олег Сало это доказал. И сегодня ему воздалось за все несправедливые – как он считает – лишения и мытарства.

Автор: Соня Кошкина

Гроші Тягнибока – 4. Угода з дияволом

Факти беззаперечно засвідчують зв’язок Тягнибока з одним із найвидатніших міжнародних аферистів усіх часів. Жертвами спільного моторошного бізнесу родини Тягнибока та доктора Новицького стали тисячі безневинних людей ...Він любив називати себе людиною, що врятувала світ від однієї з найважчих хвороб – раку. Переконував, що ліки, які винайшов, – унікальні, адже завдяки їм хворий долає рак на будь-якій стадії та в будь-якій формі – без хіміотерапії. “Десятки років вчені билися над тим, як зробити препарат, що вбиватиме ракові клітин і не шкодитиме здоровим.
І нарешті цю прогалину вдалося заповнити”, – казав він. І скромно додавав: “Нарешті цю проблему вирішено — я винайшов ліки “Україн”. Його у пресі називали “видатною людиною”, і багато хто ще за інерцією робить це досі. Він часто потрапляв у світло телевізійних софітів, про нього знімали фільми і писали книжки. Його прізвище – Новицький. 
Доктор Василь Новицький, директор Інституту подолання раку у Відні (Австрія).


Головний партнер доктора Новицького в Україні – людина на сьогодні теж широко відома, публічна. Чи не щодня його прізвище з’являється у новинах — на телебаченні, радіо, у пресі. Щоправда, через характер його основної діяльності важко відразу зрозуміти, що поєднує цю людину з доктором Новицьким. А проте зв’язок цей глибокий, давній, грунтований на тісних емоційних та фінансових засадах. Прізвище цієї людини – Олег Тягнибок. Відомий політик. Випускник медичного інституту.
Так, не дивуйтесь, у цієї людини є й дещо інше, закулісне життя, про яке нічого не написано в його офіційній біографії та про яке він ніколи і нічого не повідомляв виборцям. Родина Тягнибоків та Новицький – бізнес-партнери уже впродовж майже двох десятиліть. Якщо назвати речі своїми іменами, то їхній бізнес – обман важкохворих людей, що перебувають у відчаї. Їхні долі у цьому страхітливому бізнесі чітко поділені. Їхні ролі у цьому бізнесі – чітко визначені. І їхня мета – теж абсолютно зрозуміла – гроші, нажива за всяку ціну, у тому числі й ціною людського життя.
Важко повірити? Важко. Дуже важко – аж до болю, що розриває серце від розуміння того, якою страшною може бути людина, керована непідвладними загальноприйнятим уявленням про мораль та совість мотивами.
Збираючи по крихтах інформацію про цей ретельно приховуваний бік життя цих двох відомих людей, ми навіть не уявляли, куди нас виведе нитка нашого розслідування. А коли загальні обриси вималювалися – вжахнулись. Невже це може бути правдою? Невже люди, що вдягають вишиванки, ходять до церкви, клянуться, що люблять свою землю, можуть насправді бути зовсім іншими — не тими людьми, за яких себе видають? У нашому випадку, після ретельної перевірки усіх фактів, відповідь виявилась простою – можуть. Але про все по порядку.
Біографія Василя Новицького доволі оригінальна. Він народився в Україні, на Івано-Франківщині. Закінчив політехнічний інститут, радіотехнічний факультет. Працював викладачем технікуму радіоелектроніки. У 1974 році за доволі загадкових обставин виїжджає до Австрії. Незадовго до того, як випливає із спогадів його найближчого оточення, він мав особисту зустріч з головою всесильного КДБ Юрієм Андроповим.
Сам Новицький розповідав, що виїзд дався йому “ціною неймовірних зусиль”, а причина виїзду начебто полягала у його коханні до іноземки. Що за іноземка – незрозуміло, бо навіть деякі найближчі члени родини Новицьких зізнаються, що її ніколи не бачили, а згодом Новицький узагалі бере шлюб з іншою жінкою. Тож встановити, як 37-річному радянському викладачеві вдалося легко отримати дозвіл на виїзд з СРСР у час, коли якраз тривала кампанія проти інакодумців, коли люди потрапляли до в’язниць лише за припущення, що там, на Заході, краще життя, – доволі важко. Але факт беззаперечний – Новицький якимось чином опиняється у Відні.
Далі розтиражована стандартна біографія Новицького акцентує увагу на 1978 році. У цей рік, мовляв, і сталася видатна подія, що “перевернула хід світової медичної історії”. ТОГО РОКУ, МОВЛЯВ, І СТАЛАСЯ ВИДАТНА ПОДІЯ, ЩО “ПЕРЕВЕРНУЛА ХІД СВІТОВОЇ МЕДИЧНОЇ ІСТОРІЇ”. ЦЕ НАСТІЛЬКИ МІФОЛОГІЗОВАНИЙ ФРАГМЕНТ БІОГРАФІЇ НОВИЦЬКОГО, ЩО КРАЩЕ З НИМ ОЗНАЙОМИТИСЯ У ЙОГО ВИКЛАДІ. МИ ЗНАЙШЛИ ЦЕЙ ФРАГМЕНТ ПРЯМОЇ МОВИ НОВИЦЬКОГО: “Я БАГАТО РОКІВ ТОМУ ПОСТАВИВ ПЕРЕД СОБОЮ МЕТУ – ВИНАЙТИ НЕТОКСИЧНИЙ І НЕШКІДЛИВИЙ ПРОТИРАКОВИЙ ПРЕПАРАТ. ВИГОТОВИВ І ЗАПАТЕНТУВАВ НА ЦЬОМУ ШЛЯХУ БЛИЗЬКО 400 СПОЛУК, А НАЙДІЄВІШУ З НИХ НАЗВАВ ІМ’ЯМ МОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ – “УКРАЇН”. ДО РЕЧІ, ЯК ЦЕ БУВАЄ ПРИ БАГАТЬОХ ВІДКРИТТЯХ, МЕНІ ДОПОМІГ ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ ВИПАДОК: ДОВГИЙ ЧАС Я БИВСЯ НАД СТВОРЕННЯМ РОЗЧИННОЇ ФОРМУЛИ І ВЖЕ МАЙЖЕ ЗНЕВІРИВСЯ У МОЖЛИВОСТІ ЦЬОГО, КОЛИ РАПТОМ МЕНІ ЦЕ ВДАЛОСЯ! ВИЯВИЛОСЯ, ЩО ПРИБИРАЛЬНИЦЯ ПЕРЕПЛУТАЛА МІСЦЯМИ КОЛБИ З РЕАКТИВАМИ, І Я ЗАЛИВ У ПРОБІРКУ НЕ ТЕ, ЩО ПЛАНУВАВ. ЗА ЗАКОНАМИ ЛОГІКИ НЕ ПОВИННО БУЛО ВИЙТИ НІЧОГО, АЛЕ, НА ДИВО, Я ОДЕРЖАВ САМЕ ТОЙ РЕЗУЛЬТАТ, ЯКОГО ТАК ДОВГО ПРАГНУВ”.
Отака неймовірна історія: увесь світ, десятки провідних наукових лабораторій століттями шукали спосіб подолати рак – і все безрезультатно. Аж ось воно – диво: прибиральниця Новицького переплутує пробірки, доктор Новицький не зауважує цього, заливає вміст однієї пробірки в іншу – і … сталося!
Якщо вірити докторові Новицькому, день, коли прибиральниця так необачно переставила пробірки, став для світу визначним – днем народження препарату “Україн”. Звісно, доктора Новицького того дня та в наступні, за його словами, ще мучив сумнів – а чи не помилився? Далі, як він розповідає, почалися лабораторні досліди з пацюками, та вони, мовляв, “не давали всього необхідного спектра спостережень”.
Але ж у казці буває щасливий розвиток сюжету, отож щастя начебто знову усміхнулося докторові Новицькому: “На Великдень я зустрів у Парижі в церкві знайомого лікаря, який розповів, що працює у клініці з безнадійно хворими на рак 17-ма пацієнтами. Він погодився запропонувати цим людям чи не останній у їхньому житті шанс. Приблизно через місяць він повідомив мені дуже оптимістичні відомості про стан здоров’я багатьох з них, сказавши: “Ти знаєш — у цьому щось є...”, і вислав мені звіт про хід одужання хворих. З цього, власне, і почався тріумф “Україну”.
Кожна критично мисляча людина, прочитавши ці рядки, звісно, поставила б щонайменш кілька важливих запитань:
— чи можна припустити, щоб лікар європейської лікарні розпочав лікування сімнадцяти (!) хворих препаратом, що ніде не зареєстрований, не пройшов ніяких клінічних досліджень, не внесений до європейський стандартів лікування раку?
— чи можна припустити, що Новицький, радіотехнік за освітою, виїхавши у 1974 році до Австрії, вже у 1978-му мав вищу медичну освіту такої якості, що лікар європейської клініки погоджується на експерименти над людьми, використовуючи препарат невідомого походження?
Але, як видається, ця історія була призначена не для європейських хворих, а для хворих на тих територіях, де люди полюбляють дива, вірять у чудодійне зцілення і готові за це платити немалі гроші.
Біографія Новицького не дає відповіді на запитання, чому в наступні п’ятнадцять років винахідник “перших у світі діючих ліків проти раку” поринає у невідомость. У жодній європейській країні про доктора Новицького та його винахід у той час не чути. Лише у дев’яності, після розвалу СРСР, він знаходить благословенну землю, де широко розгортає свою діяльність. Люди тут стрімко біднішають, харчування мільйонів погіршується, люди голодують, люди змушені споживати субпродукти, нашпигані хімією. Рак починає свої страшні жнива.
І все це – на фоні занепаду офіційної медицини. І земля ця – Україна. Саме у дев’яності доктор Новицький виринає в Україні. Він починає шукати тут канал збуту свого препарату. І дуже швидко знаходить – його партнером стає родина Тягнибоків. Мама Олега Тягнибока, пані Богданна, у цей час очолює аптеку “Мати і дитина”. Люди Новицького переконують її у тому, що доктор Новицький – серйозна і фінансово забезпечена людина, надійний партнер. Новицький купує 49% власності аптеки, значну частину отримує Богдана Тягнибок, ще частину – члени трудового колективу. Аптека стає базовим пунктом з продажу препарату “Україн”.
Згодом родина Новицьких збільшить свою частку власності в аптеці, родина Тягнибоків – також. Зокрема, одним із її співвласників стає Андрій Тягнибок, брат Олега Тягнибока, також нині народний депутат. Він буде правою рукою матері, обійматиме посаду комерційного директора.
Дані держреєстру підтверджують, що родина Тягнибоків здавна веде бізнес з міжнародним авантюристом Новицьким.

І цей дивовижний бізнес починає свій несамовитий вальс. Ролі у ньому чітко розподілені. Доктор Новицький і старший Тягнибок, Олег, керівник партії “Свобода”, розпочинають публічну кампанію, яка має переконати людей, у тому, що “Україн” – справжня панацея від раку.
На телебаченні з’являються хвалебні сюжети. Майже усі вони побудовані на словах самого Новицького. На це звертає увагу “Телекритика”. У підводці до сюжету ICTV усно у студії ведуча Інна Шевченко: “Новицький стверджує: цей препарат діє на 120 видів онкозахворювань, зокрема, і на найнебезпечніші форми. І є першим у світі, що нищить лише ракові клітини, не пошкоджуючи здорові”.
На Новому каналі (усно в студії Леся Яворівська): “Якщо в українця виявляють рак – йому прописують хіміотерапію. Альтернативи не пропонують. Однак, імовірно, вона є. Наш співвітчизник з Австрії вже 10 років пропонує українцям ліки проти раку”.
А на ICTV ще й просто переконані у дієвості цих ліків: “Прорив у лікуванні раку. Українські медики отримають тисячу ампул препарату “Україн” для першого етапу клінічних досліджень” (усно в студії Інна Шевченко). “Рак виліковний. І для цього не потрібно місяцями страждати в лікарні і отруювати організм хіміотерапією, – переконує винахідник протиракового препарату, австрієць українського походження Василь Новицький” (сюжет Оксани Скобало)”.
Новицький проводить широку кампанію, у якій оперує рядом привабливих характеристик свого препарату. “Препарат нетоксичний. Найкраще він діє на онкохворих дітей. Суть його дії у тому, що “Україн” регенерує нашу імунну систему. Він дешевший за хіміотерапію і, попри те, впливає на ті ракові клітини, які є резистентними до хіміотерапії”, – переконує віденське світило.
“За кордоном ампула препарату коштує у межах 185 євро, але, оскільки українці не мають таких грошей, тут “Україн” можна придбати за 50 євро. У середньому, на курс лікування потрібно 20 – 40 ампул. Якщо хтось і далі стверджував, що навіть зі знижкою для України ліки дуже дорогі, пояснюю. З 5 тонн рослинної сировини отримують 1 тонну сухої рослинної сировини. З неї виходить 1 кг алкалоїдів. З них одержують від 90 до 130 грамів “Україну”. Сподіваюся, тепер Вам зрозуміло, як багато тут вкладається праці”, – доктор Новицький намагався справити враження людини, що за безцінь пропонує порятунок кожному безнадійно хворому.
“Про “Україн” є понад 300 наукових публікацій, після його прийому люди, які мали онкозахворювання, живуть і по 25 років. Знищує препарат виключно ракові клітини і не зачіпає здорових, що довгий час було мрією усіх науковців світу, які працювали у цій галузі. Однак найкраще купувати цей засіб саме у моїй клініці, адже його почали підробляти”, – доктор Новицький сипав цифрами, але не забував наголосити, що лише він знає достеменно, де продають чудодійний препарат.
Мало хто звертає увагу на той факт, що найбільш хвалебні сюжети про “Україн” виходять на телеканалах тієї групи, де працює однопартієць Олега Тягнибока – Ігор Мірошниченко.
До кампанії долучається Олег Тягнибок. Цю картинку, мабуть, досі пам’ятають мільйони людей. Прес-конференція у Києві. Тягнибока нагороджують орденом. За гуманітарну діяльність. Якщо точніше, за те, що він зателефонував докторові Новицькому і переконав його надати українським дітям- “чорнобильцям” сотні ампул “Україну”. Звісно, на прес-конференції ні Новицький, ні Олег Тягнибок не повідомляють, що їхні родини мають спільний бізнес, фармацевтичний, і що “Україн” – чи не головна ставка доктора Новицького у цьому бізнесі.
Новицький регулярно наголошує, що дуже часто у продажу пропонують підробку, а тому закликає купувати препарат тільки у перевірених людей. І, зрозуміло, відправляє оптовиків до Львова. З’являються сотні точок продажу “Україну”.
Мати Тягнибока багато років особисто керувала фармацевтичним бізнесом, що був опорною точкою для розповсюдження небезпечного препарату в Україні. 

Під впливом масової реклами в онкозакладах починаються бунти. Хворі відмовляються від хіміотерапії та вимагають лікування препаратом доктора Новицького. Ніхто наче не помічає виступу головного онколога МОЗ Щепотіна, який стверджує: “Протипухлинна дія препарату не доведена у зв’язку із тим, що ніяких досліджень клінічних про його ефективність і можливість його застосування для лікування онкологічних хворих не проведено не тільки в Україні, але й у світі взагалі”.
Але слова журналіста, сказані далі у цьому ж телесюжеті, спонукають глядача відкинути будь-який сумнів: “Якщо люди хочуть лікуватися “Україном” – це їхня воля, і заборонити ніхто не може. Препарат – у вільному продажу”.
Як препарат може бути у вільному продажу, якщо він не пройшов фундаментальних клінічних досліджень? На це не зважає ніхто. Ніхто не перевіряє достовірності цитат із начебто клінічних досліджень препарату, які нібито проведені у різних наукових установах світу. Ними рясніють виступи і статті Новицького і його послідовників. Але ніхто не ставить їх під сумнів. Усі ВІРЯТЬ.
У 1998 році Міністерство охорони здоров’я видає препарату Новицького реєстраційне посвідчення 3641. Онкологи, які працюють у цій сфері роками, кажуть, що це неможливо, адже немає ніяких науково доведених даних про лікувальні властивості “Україну”. Але їх ніхто не чує.
До речі, за дивним збігом обставин препарат реєструють через півроку після того, як Олег Тягнибок стає народним депутатом. А ще – надворі криза. У Росії – обвалюється рубль. Це завдає удару й по якості життя в Україні. Біда повсюди. Зарплат та пенсій не платять місяцями. Контроль за роботою чиновників міністерства здоров’я зведено до мінімуму. Києвом кружляють чутки, що Україна як держава незабаром впаде. Кожен рятується як може.
А Новицький і його бізнес-партнери, родина Тягнибоків, атакують. У пресі з’являються публікації, які мають підтверджувати, що компонент “Україну” — рослина чистотіл — здавна відомий своїми цілющими властивостями. “Лікар лікує, а природа зцілює”, – переконують статті, що тиражуються на помах руки закулісного режисера. – “Не випадково у “Салернському кодексі”, де зібрано медичні знання та спостереження Cередньовіччя, зазначається: соком хелідоніуму, себто чистотілу, мудрі птахи виліковують очі своїх дітей”. Хелідоніум – це латинською назва рослини чистотіл. До речі, слово “хелл” в англійській мові – пекло. Дон – бос, начальник. Начальник пекла? Та що ви! Це ж просто латинська назва рослини, що лягла в основу препарату Новицького, казали оптимісти.
Новицький реєструє у Києві представництво “Новицки Фарма”. Її адреса – Київ, вул. Велика Житомирська, 17/28. Якщо відкрити повідомлення партії “Свобода” того часу, то неважко помітити, що адреса головного офісу партії – теж Київ, вул. Велика Житомирська, 17/28. Себто і Новицький, і Тягнибок щодня працюють в одному офісі, спільно будують плани – з розширення продажу “Україну” та розвитку партійної діяльності. І це підтверджує низка подальших подій.
У прес-релізі партії чітко зазначено адресу її столичного офісу, – це квартира, що оформлена на брата Новицького.

Новицький потрібен Тягнибокові, Тягнибок потрібен Новицькому. Квартира, де міститься офіс “Свободи”, належить братові Новицького. Він також не приховує, що готовий матеріально допомагати “Свободі”. Тягнибок потрібен Новицьому, щоб тиснути на Міністерство охорони здоров’я, домагаючись свого, зокрема, плекає мрію про те, щоб держава почала закуповувати його препарат у великих обсягах. Доктор Новицький картинно обурюється через те, що українська влада не підтримує його дослідження фінансово, а також не сприяє запуску виробництва винайдених ліків.
Василь Новицький: “Мені дуже шкода, що люди вмирають, не знаючи того, що я можу їм допомогти!” – безапеляційно заявляє доктор з Відня.
Запам’ятайте цю фразу, ми ще до неї повернемося. Новицький будує в Україні неофіційну мережу онкологів, які беруться нахвалювати начебто чудодійний препарат. Ми встановили повний перелік прізвищ. У 2005-му Новицький робить ще одну сенсаційну заяву. “Після отруєння Ющенка в Австрії лікували протираковим препаратом. Дію цих ліків ви можете бачити на обличчі вашого Президента. Це найбільший доказ, що препарат ефективний”, – сказав Новицький.
За словами Новицького, у Ющенка було “передракове захворювання”. Ніхто навіть не пробував поставити під сумнів його слова чи принаймні – перевірити. Заяву розтиражували в сотнях повідомлень у новинах того дня. А ще Новицький повідомляє про плани виготовляти препарат в Україні. Він розповів, що його фірма вдосконалює препарат, працює над таблетками для ранньої діагностики раку. “Цілий світ бере в мене ці ліки. А українці – найменше”, – додав лікар. Де саме, у якій країні виготовляють препарат, доктор Новицький не уточнив. І ніхто його не запитав. Ніхто не перевіряє, чи правда про виробника написана у реєстраційному свідоцтві. А доктор Новицький наступає: “Позитивні результати дає препарат при лікуванні раку молочної залози та раку товстої кишки. Особливо позитивно лікування діє на дітей, адже їхня імунна система регенерує швидше”.
Діти – улюблений хід доктора Новицького і Тягнибока. Їхня тактика полягала в тому, щоб переконати людей у безальтернативності лікування раку саме “Україном”. Образ дитини, яку начебто ставить на ноги “Україн”, мав допомогти утвердити цей стереотип.
Новицький і Тягнибок проводять широкомасштабні акції передачі ампул дітям у різних куточках країни. “Україн” — не панацея, а ефективні ліки проти раку. Багаторічні клінічні дослідження препарату “Україн” беззастережно обґрунтували його антиракову дію, особливо при лікуванні злоякісних новоутворень у дітей ,– переконував доктор Новицький на спільних з Тягнибоком прес-конференціях.
Щоб змусити людей повірити у цілющі властивості “Україну”, Новицький і Тягнибок влаштовували спільні публічні акції...

У пресі триває натиск на громадську думку через публікації, що підписані прізвищами журналістів, яких ніхто не знає і ніколи не чув. “У 1970-х “Україн” випробували в нашій країні. Із 300 хворих одужали вісім. До 1989-го вилікували рак у вже 100 людей. Під час досліджень у Німеччині 90 хворих поділили на три групи. Перші пройшли курс хіміотерапії — і в середньому прожили п’ять місяців. Другі проходили “хімію” й одночасно їм кололи “Україн” — це продовжило життя до 10 місяців. Третя група приймала лише “Україн”. Чимало з них живуть уже вісім років” — переконувала одна з київських газет.
Ідея полягала у тому, щоб змусити людей, які перебували за крок до смерті, повірити у диво й купити “Україн”. І не має значення ціна, коли йдеться про життя. Аргументи Новицький добирав ретельно, зважував кожне сказане слово.
“Препарат досліджували вчені з Канади, Австрії, Франції, Німеччини, Нідерландів”, – мовилося в багатьох публікаціях у відомих українських газетах. А ось ще цікава думка з публікацій: “Одне з перших досліджень in vitro було здійснене наприкінці 80-х років у Національному інституті раку (США), де й було доведено, що “Україн” токсичний тільки для ракових клітин. До нього чутливі меланома, рак мозку, яєчників, нирок, дрібноклітинний і недрібноклітинний рак легень, а також клітинні лінії раку товстої кишки, щодо яких жоден інший препарат неефективний”.
Ніхто навіть не пробував перевірити, чи це правда, чи дійсно Національний інститут раку США проводив ці дослідження.
Не цуралися продавці “Україну” й патріотичних мотивів: “Режимам, владі (політикам, президентам тощо) властиво раз у раз змінюватися. Та винахід пана Новицького препарат “Україн” навіки вічні увійде в історію світової медицини. Поспішаймо зужиткувати цим тепер, а не, як чомусь завжди буває, після того, як автор відійде у вічність. Адже Ярославу-Василю Новицькому від української влади не потрібні ні ордени, ні пам’ятники, ні зиски. Він прагне, аби винайденими ним ліками було врятовано якомога більше людей, особливо діток, генофонд української нації”.
Це — працювало. Люди позичали гроші, відмовлялися від послуг офіційної медицини і купували препарат проти раку. Вони були у відчаї, і їх годі осуджувати. Вони хотіли жити. І Новицький із Тягнибоком давали їм надію.
Лунали лише поодинокі голоси скептиків, вони дивувалися, намагалися зрозуміти, чому люди піддаються впливу реклами сумнівного характеру.“Немає НІЧОГО, що говорило б про ефективність лікування онкологічних захворювань цим препаратом”, — писали в інтернеті скептики. Їх не чув ніхто.

 ...на поодинокi протести родичiв жертв, що вживали препарат, нiхто не звернув уваги.
Онкологи запитували, що таке “малигноцитолітик”, зазначали, що у медичній літературі такого терміна не існує. Так гордо називав свій препарат Новицький. Він ображено відказував: “Це перший у світі препарат, який як в експерименті, так і в клінічних дослідженнях показав, що є токсичним тільки для ракових клітин і нешкідливим для здорових”.
Чому тільки зараз заговорили про “Україн”? – питали Новицького. Він парирував: “Ну чому тільки зараз. Я думаю, 264 міжнародні конгреси, 231 публікація говорять самі за себе. Тому дивно, чому онкоспеціалісти про препарат нічого не знають. Пояснити це можна або незнанням іноземних мов, або перевантаженням лікарів”.
Ніхто навіть не спробував знайти матеріали отих 264 конгресів, оту 231 публікацію, щоб перевірити, про що там ідеться. Усі ВІРИЛИ.
Ще б пак, дивіться, які авторитети популяризують препарат – доктор з Відня Новицький, народний депутат України Тягнибок, його мама з шанованої родини священика Цегельського. Ну хто міг поставити під сумнів хоч слово зі сказаного вустами таких поважних людей? Ні, такі були, але їхні голоси тонули у загальному галасі. “Де повний опис препарату? Коли і де він був тестований? Механізм дії? Побічні ефекти? Хто конкретно вилікувався? Історії хвороб до і після, підтверджені незалежними експертами? Де це все?” – питали недовірливі.
Василь Новицький відповідав так: “Найкращою відповіддю на Ваше запитання буде така: 229 вчених з 22 країн світу досліджували дію “Україну” на базі 58 університетів і науково-дослідних інститутів. Усі необхідна інформація – в інтернеті, на сайтах…”  Ніхто не поцікавився глибше, що це за сайти, про які говорив доктор Новицький.
Вони були зроблені професійно, добротно, англійською мовою. Усе мало справляти враження на людину, яка шукала порятунку. Ніхто не пробував поспілкуватися з 229 вченими із 22 країн. Дуже вже переконливим усе це видавалося.
Понад двадцять років бізнес Новицького і Тягнибоків процвітав, набирав обертів. Сотні тисяч ампул десь вироблялись на замовлення фірми Новицького. 
Ось такі баночки з речовиною невідомого походження продавали по 70 – 100 євро за штуку. Курс коштував десятки тисяч євро.
Новицький розхвалював Тягнибока, кажучи, що це єдина людина, яка має стати Президентом і заслуговує на це. Тягнибок віддячував Новицькому. Він уміщував статті Новицького на партійних ресурсах, посилав делегації від партії “Свобода” до Відня. Усе це мало справляти враження дуже серйозного явища, чогось надзвичайно важливого. Усе йшло за планом.
...Грім ударив несподівано. Австрійська поліція провела масштабну спецоперацію. У ній брали участь 50 поліціянтів. Офіцери провели 24 рейди у Відні та Нижній Австрії. Доктора Новицького заарештовано через підозру в шахрайстві. У його будинку також вилучено 200 тисяч флаконів препарату на суму 14 млн. євро!
У будинку доктора Новицького слідчих вразила розкіш – тут, зокрема, дуже цінна колекція творів мистецтва: антикваріат, картини старих майстрів, статуї Будди, яйця Фаберже. Крім того, під час обшуків були вилучені комп’ютери, ноутбуки. А також наркотики – канабіс та кокаїн.
Поліція офіційно повідомила, що співучасників шахрайства та їхніх спільників підозрюють у торгівлі незареєстрованим в Австрії та Євросоюзі препаратами. Сума збитку оцінюється мільйонами євро. За мережою, яку вибудували по світу аферисти, слідчі стежили декілька місяців.
Коли доктор Новицький виходив зі свого помешкання у Відні до поліційної машини, він сміявся. Журналісти бачили глузливе обличчя. Ніяких слідів провини або докорів сумління. 
Тягнибок та його родина досі не зробили жодної заяви з цього приводу, вони принишкли. На сайтів партії “Свобода” станом на жовтень 2013 року далі висять статті про Новицького та описи його досягнень.
Спільника родини Тягнибоків заарештовано. Тягнибок далі рекламує доктора Новицького та його препарат. Цей препарат досі продають в Україні, хоча його реєстраційне свідоцтво відкликано. Препарат, що, як це вже відомо сьогодні, сіє смерть.
Хто вони після того – народний депутат Олег Тягнибок, народний депутат Андрій Тягнибок — люди з кастрованим розумом чи з ампутованою совістю?
Хто ви насправді, пани Тягнибоки? Хто він насправді, пан Новицький?
Хтось може сказати: а можливо, родина Тягнибока, він особисто не розуміли, що мають справу зі шахраєм міжнародного масштабу? Не розуміли, що заробляють на смертях тисяч українців, позбавлених належної медичної опіки, змушених труїтися препаратом невідомого походження? Не розуміли, що, власне кажучи, уклали угоду з дияволом – гроші в обмін за життя важкохворих людей?
Це – найважливіші питання, на які ми насамперед прагнули знайти відповідь, щоб випадково не скривдити невинних. Шукаючи відповідь на ці непрості запитання, ми відкрили для себе страшну правду, яку сьогодні публікуємо вперше. Подивіться, будь ласка, нижче і зробіть свій висновок.
Ігор ПОЧИНОК, газета "Експрес" 
ЧИ ЗНАЛИ НОВИЦЬКИЙ ТА ЙОГО БІЗНЕС-ПАРТНЕРИ, РОДИНА ТЯГНИБОКІВ, ЩО ПРОТИРАКОВИЙ ПРЕПАРАТ, ЯКИЙ ВОНИ ПРОДАВАЛИ ТИСЯЧАМ УКРАЇНЦІВ, – НЕ ЛІКУЄ РАК?
ПОДИВІТЬСЯ НА ФОТО, І ВИ ЗРОЗУМІЄТЕ УСЕ.


Городиловський Нестор. Вітчим Тягнибока. Помер 30 січня 2011 року. Причина смерті – рак.
Юрій Іллєнко. Відомий режисер. Номер 2 у виборчому списку партії “Свобода”. Помер 15 червня 2010 року. Причина смерті – рак. Із задокументованих спогадів дружини Юрія Іллєнка, Людмили Єфименко: “Коли Юрі сказали у грудні діагноз, відразу зателефонував Олег Тягнибок. Він допоміг зв’язатись із Василем Новицьким. Той передав 50 ампул “Україну”, через два місяці Новицький приїхав особисто. Але...”
Новицький Володимир. Рідний брат доктора Новицького. Помер 20 cічня 1998 року. Причина смерті – рак
Городиловський Андрій. Зведений брат Тягнибока. Помер 8 квітня 2012 року. Причина смерті – рак.
Пам’ятаєте слова Новицького: „Мені дуже шкода, що люди вмирають, не знаючи того, що я можу їм допомогти!”?
Доктор Новицький не зміг допомогти своєму братові. Не зміг допомогти Юрієві Іллєнку, який називав Олега Тягнибока своїм “третім сином”. Не зміг допомогти названому батькові Олега Тягнибока. Не зміг допомогти зведеному братові Олега Тягнибока. Не зміг допомогти тисячам онкохворих, що йшли до цього і до його бізнес-партнерів, Тягнибоків, з останньою надією. УСІ ВОНИ ПОМЕРЛИ ВІД РАКУ.
Маріо Хейль, представник поліції Австрії: – Ми почали розслідування на основі скарг людей, які потерпіли. Новицький стверджував, що препарат може вилікувати рак, СНІД, променеву хворобу. Ми зараз вивчаємо матеріали і не можемо назвати точні цифри. Але йдеться про сотні потерпілих в Австрії та тисячі – у світі. Документи, які ми отримали у процесі цього розслідування, свідчать, що препарат, яким торгували упродовж двадцяти років Новицький та родина Тягнибоків, може викликати наркотичну залежність і небезпечний для життя людей. Продовження – вже незабаром. P.S. Через брак газетної площі ми повернемося до аналізу контраргументів, які використовує партійний штаб Тягнибока, щоб посіяти недовіру до розслідування в «Експресі», уже незабаром. Контрааргументи ці смішні й не витримують жодної критики. Підкреслюємо, що всі факти, які публікує газета «Експрес», ретельно перевірені.

Поп, в которого вселился сам дьявол, или Повествование о «скромном» житие Сергия Выговского из Винницы

Сам дьявол, похоже, вселился в винницкого священнослужителя Сергия Выговского и руководит его действиями.  Иначе не скажешь. В последние несколько месяцев Выговский стал антигероем газетных публикаций. Журналисты написали о земельных участках, незаконно захваченных им, и скандалах с родной сестрой, которую он выживает из отцовской хаты, и о цехе по изготовлению церковной утвари с поднебесными ценами, за счет которого он строит храм божий и множественные дома и квартиры для своей семьи.  В этой статье вскроем до этого никому не известные подробности того, как Выговский, упрятав винничанку в психбольницу, прихватил один из участков земли, расскажем о безграничной алчности и любви к деньгам.

Храм божий и дворец семейный – за деньги прихожан

И так. Пару лет назад протоиерей Выговский начал в Виннице строительство Храма Стретения Господнего.
Все это время деньги на его сооружение святой отец собирает с прихожан, на его сайте, в том числе, опубликовано соответствующее воззвание: http://hram.ros.ua/category/etapyi-stroitelstva-novogo-hrama/. В прессе рассказывает, что строительство идет с большими потугами из-за постоянной нехватки средств.
Куда же деваются так не достающие средства, спросят прихожане? Догадаться не сложно – большая часть их идет на «скромное» житие семейства Выговского. А у него жена, шестеро детей и одиннадцать внуков.
За это время им куплены несколько квартир в Киеве и пара-тройка респектабельных машин.
Именно в период строительства Храма Стретения протоиерей прибрал к рукам несколько участков земли на улице Ивана Богуна, в лесу и на живописном берегу Южного Буга, а на одном из них сейчас ведет строительство грандиозного дома.
Участок, на котором строится очередная недвижимость Выговского. Он огражден забором, имеет 29 соток. Из них только на десять соток Выговским получено разрешение винницкого городского совета. 19 соток, в прибрежной зоне Южного Буга, святой отец… попросту украл у территориальной громады
Сам дом семейства Выговского, под самым пятничанским лесом, расположен напротив захваченного им участка. Часть земли, ограждающее имение, - также сворована.
В имении Выговских идут не прекращающиеся войны и скандалы. Нет в этой семье мира, и вероятно, никогда не будет. В винницком городском суде слуга божий судится со своей родной сестрой Лидией и ее сыном, тоже священником, чтобы разделить 1450 метров площади, которая находится в совместной собственности – его и сестры. Соседи рассказывают, что с родной сестрой Лидией поп поступает не по-человечески, а о христианском милосердии даже говорить нечего.
Женщину оскорбляют дети и внуки родного брата. То на ее территорию мусора насыплют, то помои выльют, клубнику вытопчут, то просто - облают. И даже камнями в нее бросались. Во время очередного обострения конфликта Лидия вынуждена пробираться в свою часть отцовского дома через соседские калитки. Ее не пускают. Потому и судачат во всей округе, что брат хочет выжить родную сестру с белого света. Выговский успел окрестить ее душевнобольной, и эту информацию насаждает везде и всюду. Что вы на нее внимание обращаете, она же - сумасшедшая, и еще, дескать, не то расскажет. Правда, от соседей ничего не утаишь, которые видят и слышат, что происходит у них под носом.
Да, священником руководит сам дьявол
Лидия старается помалкивать и особо не жаловаться, считая дрязги не божьим делом. Поддерживают в этом ее собратья по церковному хору, а там… как Бог даст, будь что будет. Даже адвоката для судов, которые против нее ведет брат, она выбрала только потому, что он человек верующий. Сын ее делами мирскими не занимается, и в суд этот не ходит – он тоже священник, как и его дядя. И несет сан достойно, не роняя себя.
Дом у озера – свечной завод
Вернемся к событиям несколько годичной давности. Прелестное с виду озерцо на берегу Южного Буга Сергий Выговский тоже выкопал совсем не для того, дабы услаждать взор соседей. Сначала он захватил часть побережья напротив своего дома (на том месте, где недавно затеял грандиозную стройку). Озерцо это нужно было для свечного и гальванического производства. Когда зловоние от выплавки свечей стало удушающим, соседи ударили в набат и хлынули по инстанциям. Экологическая служба отреагировала на заявления жителей и составила предписание о немедленном прекращении опасного для здоровья производства. Экологи также предписали засыпать озеро. Предприимчивый святой отец вскоре перенес его в другой жилой район города - Пирогово. И действительно, разве можно запугать какими-то земными законами того, кто не боится кары небесной?
Выговский продолжил захват земель в округе. Этим летом жители улицы Ивана Богуна обратились в мэрию с просьбой разрешить построить детскую площадку на берегу Южного Буга, чтобы таким образом пресечь его действия от дальнейшего захвата. Это не помогло. У имения священника появился турникет, который медленно, но уверенно начал продвигаться вглубь леса. Под покровом ночи он вырубает деревья.
Заколачивает миллионы, налоги не платит
Тем временем свечной заводик Выговского, который он перенес в село Пирогово, разросся в сверхприбыльный бизнес, за который по действующему законодательству не нужно платить никаких налогов (церковь ими не облагается). Теперь это мастерские по изготовлению церковной утвари.
Теперь уже жители села Пирогово, как ранее соседи с улицы Богуна, ищут помощи в закрытии опасного для здоровья людей производства (Четвертый переулок Комарова). Винничане говорят, что рядом с их домами работает гальванический цех, который их отравляет. Современное гальваническое производство занимает одно из лидирующих мест по производственной вредности. Профессиональные заболевания на производстве - язва внутренних органов, астма, аллергия, утрата обоняния. Здесь же происходит выплавка свечей. Напротив так называемых церковных мастерских расположено студенческое общежитие аграрного университета. В первую очередь удар по своему здоровью получают студенты. Под обращениями в прокуратуру и экологическую инспекцию подписалось более трехсот винничан.
Сейчас в Пирогово действует не просто маленький свечной заводик, а самое крупное церковное производство в Украине, со строгим режимом пропусков и названием ООО «Рось». В едином реестре это предприятие зарегистрировано на… Никодима Выговского, сына священника.
Бизнес работает по отлаженной схеме - под заказчиков, которых строго проверяют. Здесь производят изделия из меди и латуни – бра, переплеты для книг, жертвенники, иконостасы, паникадила, престольные кресты, оградки, панихидные столы, разнообразные лампады, чаши и даже гробницы. Цены в прайсе совершенно не божеские. К примеру, самый простенький подсвечник на две свечи стоит 650 гривен, скромная оградка – от 15 тысяч, гробница потянет на все 160 тысяч гривен, стоимость иконостаса – далеко за 200 тысяч. Официально это называется церковными мастерскими религиозной общины Сретения Господня.
Как Выговский отправил винничанку жить в лес
Совершенно из ряда вон выходящая история произошла с семьей Антонишиных, ранее соседствовавшей с имением Выговских. Антонишины жили в лесу, над участком Выговских. Сейчас на этом месте от их жилища – остались только развалины. Выговский развалил его и оградил собственным забором, расширив свои владения вглубь леса. Как такое могло произойти? Как целая семья могла остаться без крова над головой?
Схема, к которой прибег святой отец, оказалась подлой и вероломной. Выговский укладывает на больничную койку в психиатрическую больницу дочку Антонишной, а сына, на котором записана часть дома, уговаривает продать ему дом. Сделку подкрепляет решение винницкого городского суда. Мать винничан остается на улице, и сейчас живет в лесу.
Там, где раньше жила целая семья – развалины. А сам участок огородил забором Выговский
Обуздает ли «святого отца», перешедшего любую грань, его церковное руководство, сможет ли отлучить от церкви за эти не богоугодные деяния? Или те грязные деньги, которыми ворочает Выговский, обманывая честных прихожан, честных верующих, затуманят и высшим церковным санам глаза?
Могут ли подобные Выговскому лицемеры отпускать нам грехи, крестить наших детей, вести проповеди о «вечном царстве»?


Источник: 20minut.ua

Власника «Тарасової правди» допитують у Вінниці

Власника сайта «Тарасова Правда» Тараса Чорноывана спіймали співробітники міліції у Києві і тепер у Вінниці допитують. Щоб розповісти про затримання Тараса Чорноівана, 5 липня, скликав начальник Вінницького УМВС Віктор Русин скликав  брифінг.

Віктор Русин говорив без особливих подробиць, посилаючись на таємницю слідства. Хто із ректорів перерахував головному редактору „Тарасової правди” чверть із обумовлених 400 тисяч гривень відкупних, начальник міліції взагалі змовчав, повідомила 20 хвилин.

- Вчора затримали по кримінальному провадженні головного редактора газети „Тарасова правда” Чорноівана Тараса Миколайовича за вимагання 400 тисяч гривень у керівника вищого учбового закладу області, - сказав Віктор Русин. - Зараз проводяться слідчо-оперативні заходи по документуванню і розслідуванню цього кримінального провадження, і справа буде направлена до суду.

Яка стаття відповідальності? – почали сипати питаннями журналісти на таку лаконічну заяву генерала.

- Стаття 189 Кримінального кодексу України, частина друга – вимагання.

Затримали під час передачі грошей?

- Були перераховані кошти, 100 тисяч гривень, на рахунок, який надав Чорноіван.

Вночі?

- Вчора ввечері. В місті Києві.

Він встиг зняти гроші?

- Іде кримінальне провадження і я не маю права говорити.

Чи можете підтвердити, що йдеться про вимагання у ректора медичного університету Василя Мороза?

- Що я можу сказати, те сказав.

Чи розглядаєте версію, що вже кілька ректорів платили Чорноівану?

- Якщо буде така інформація, однозначно, проведемо перевірку відносно таких фактів.

Де зараз затриманий?

- У Вінниці. Проводяться слідчі дії з ним в присутності адвоката.

За що вимагав гроші він у ректора?  

- За те, щоб публікації, які були оприлюднені в газеті „Тарасова правда” і інтернет-виданнях, будуть зняті із засобів масової інформації, і більше не буде статей відносно тієї людини.

Якісь пояснення цьому дав затриманий?

- Є слідча таємниця, і всі питання, які будуть, вони будуть озвучені потім в суді.

Тарас позиціонує себе, як розслідувач. Чи чекаєте реакції на його затримання від правозахисників чи ще когось? Чи готова міліція до цього?

- А що, лише Чоноіван себе позиціонує, як журналіст? Ви ж усі також проводите журналістські розслідування. Вам хтось якісь претензії пред’являє чи перешкоджає в тому? Ми констатуємо факти: до нас звернулися із завою, що відносно шанованої людини в області і в Україні було скоєне правопорушення, і ми зараз даємо йому юридичну оцінку.

А що з інцидентом про побиття Тараса Чорноівана? (головний редактор «Тарасової правди» потрапив у лікарню, писав заяву в міліцію після нападу на нього невідомих чоловіків в спортивному, потім інформував пресу, що той напад - пов’язаний з його професійною діяльністю).

- Так, є також таке кримінальне провадження. По ньому зараз проводяться слідчі дії, оперативні, розшукові заходи зі встановлення осіб, які його побили. Все це є, - сказав генерал Русин.

Социальные Кнопки

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...
На блоге «Новости Украины» публикуются материалы независимых авторов.
Материалы которых приходят на E-mail.
«Новости Украины» не несет ответственности за достоверность информации.
Если Вы являетесь автором статьи, опубликованной на блоге «Новости Украины», сообщите нам и мы добавим Вас автором.